«Главред»

Так выглядит Ленин в Николаеве.

Для колишнього колгоспного Донбасу, який і в радянські часи вважався одним з найбільшx червоних регіонів, це неабияка подія. Місцеві шанувальники прогресивних ідей Петі Симоненка і Ко реагували на нього досить байдуже. Наступним кроком і досягненням просвітницької діяльності українських реформ має бути масове і публічне роз'яснення громадянам сенсу спотворених пропагандою та ідеологією політичних понять російськомовних -ізмів і в т.ч. комунізму, фашизму, нацизму.

Для Луганска, его менталитета и властей это обычное заурядное явление с претензией на лидерство среди лиц определенного пола и круга, но приписывать ей какие-то европейские -измы напрасное и бесполезное занятие. То что она изредка не пьет, часто не материться, не лезет в драку и не задирает юбку всенародно – уже достижение. Одевается прилично − тоже. Семья – прекрасно. Тяжелое в прямом и переносном смысле, дремучее, воспитанное на советских стереотипах существо, с соответствующими литературными способностями, которое лучше не трогать, потому что пока она молчит, то производит на расстоянии какое-то почти нормальное впечатление. Судьба женщин еще в имперские времена была тяжелой. В какой-нибудь конторе Ремстройснабсбытмеханизация рядом с еще более косноязычными и дурно воспитанными трудящими уровня малоквалифицированных рабочих она возможно востребована, но все равно делает окружающим куда больше гадостей чем приносит пользы.
И все же, чтобы не говорила веницейская комиссия, запрет уродливого детища советских вождей по имени «КПУ» − это важный позитивный шаг международного значения и луч света в темном мракобесном евразийском царстве.

В Україні триває декомунізація. Чергові ідоли, створені багаторічним зомбуванням населення класово зачищеного суспільства, відправляються на смітники історії. У Запоріжжі, Харкові та інших містах знесли пам'ятники Леніну і Кірову. Але немає ніякої впевненості що старих кумирів не замінять нові. У Москві, звідки все це прийшло, далекі від усвідомлення розсудливості і відповідальності - там мають намір і надалі займатися ідеологією і пропагандою, культивувати нові стереотипи, плідно використовуючи старі радянські традиції. Егоцентричний диктаторський режим може існувати лише шляхом обману та насильства, культивуючи в отруєної суспільній свідомості і думці міфи про нових ворогів і вождів, підбурюючи ненависть і ворожнечу між народами.

або

http://filmix.net/istoricheskij/86067-velikiy-golod-mao-maos-great-famine-2012.html

Комуністичний експеримент Китаю був майже повністю скопійований з СРСР. Це ж стосується також Північної Кореї, Лаосу, Камбоджі, але вже з китайським впливом. 50000 фахівців забезпечили потрібний ефект, а самі китайці не завагались в культурних та технологічних європейських наслідуваннях Кремля. Тут є дві важливі відмінності. По-перше, китайський соціал-комунізм не був пов'язаний з засиллям інородців в політичному керівництві. Китай залишився Китаєм і не перетворився в результаті масштабних соціальних катаклізмів в «нову спільноту радянського народу. По-друге, на відміну від Москви Китай, який мав тоталітарним режимом і численною армією, не став ініціатором і епіцентром глобальних війн та відносно мало займався територіальної експансією, не зважаючи на очевидну потребу, спричинену демографічними проблемами.
Зараз новонароджена громадська думка Китаю, як і республік пострадянського простору, відчуває труднощі при оцінці подій недалекого минулого. Це обумовлено політичними причинами, а саме позицією колишньої привілейованої партійно-державної еліти, яка незадоволена втратою колишнього впливу і могутності, незворотними змінами менталітету, а також проблемами культурно-просвітницького характеру, пов'язаними зі свободою слова.

Декоммунизация не везде в Украине проходит гладко. В большинстве городов и сел люди с пониманием относятся к текущим проблемам, проявляют сознательность и гражданские качества. Но иногда возникают инциденты. Так, в селе Лиманское под Одессой азовцев, прибывших сносить памятник вождю мирового пролетариата, встретила возбужденная толпа, плохо разбиравшаяся в сущности классовой идеи. Произошел досадный инцидент.
http://odessa1.com/news/odessity-protiv ... video.html

Декомунізація по українські.

http://www.dw.com/uk/декомунізація-навіть-повалений-ленін-продовжує-поляризувати/a-36613966

http://sprotyv.info/ru/news/kiev/parlament-polshi-odobril-snos-sovetskih-pamyatnikov-v-tom-chisle-i-memorialov-krasnoy

Все символы московского господства попали в Польшу после ВМВ вместе с СА, прокремлевским режимом и пропагандой, которые сами себя и сейчас величают освободителями.

Пам’ятник Леніну у Сієтлі – це демонстрація американської легкодумності. Коментарі про нього місцеві спостерігачі марно пов'язують з історією і «комунізмом». Історією він ніколи не захоплювався, а «комунізм» позичив у Маркса без дозволу. Леніна потрібно вважати винахідником більшовизму, який і зараз квітне в таких країнах як Північна Корея, а також батьком і засновником т. зв. «радянського народу», пропаганда якого наробила чимало шкоди, нісенітних уявлень і дурних стереотипів. США офіційно ставляться до таких речей негативно.

Це приклад декомунізації в Запоріжжі.Таке можливо спостерігати майже повсюдно. В Синельникові церква святого Миколая розташована на вулиці Енгельса, а в Харкові Алчевські співіснують з Артемом.

В оккупированном Крыму восстановлен бюст Ленину. Большинство участников согнаны админресурсом и не способны к трезвым оценкам событий. Крымские туземцы и сейчас не далеко ушли от своих земляков, протестовавших за 200 грн. против фашизма в Киеве во времена Майдана.
Даже гэбистские попы традиционно игнорируют ленинские мероприятия. Но уровень идиотизации сейчас таков, что они способны причислить Ильича к лику святых и в дальнейшем ему поклоняться.