«Главред»

Главредный форум
Сьогодні: 24/03/2019 08:30

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 1985 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130 ... 133  Далі
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 17/11/2016 01:15 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
НАТАЛЯ СИРЦОВА-ЛЕВЧУН

Перезріють слова.
І мовчання пожовкне у кронах.
Облетить, перетліє,
По ньому сніги зацвітуть.
Ти затужиш за сонцем -
І станеш, як тінь, безборонна.
Сивим кетягом небо
Впаде на твою самоту.
Бо, крім неба, її
В цьому світі ніщо не порушить.
Світ мовчатиме довго.
Мовчання йому до снаги.
Та прокинеться сад,
Оголивши гілля, наче душу,
І розвидниться серцю,
Як зійдуть останні сніги.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 17/11/2016 10:13 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
ИОСИФ БРОДСКИЙ

Меня окружают молчаливые глаголы,
похожие на чужие головы
глаголы,
голодные глаголы, голые глаголы,
главные глаголы, глухие глаголы.

Глаголы без существительных. Глаголы — просто.
Глаголы,
которые живут в подвалах,
говорят — в подвалах, рождаются — в подвалах
под несколькими этажами
всеобщего оптимизма.

Каждое утро они идут на работу,
раствор мешают и камни таскают,
но, возводя город, возводят не город,
а собственному одиночеству памятник воздвигают.

И уходя, как уходят в чужую память,
мерно ступая от слова к слову,
всеми своими тремя временами
глаголы однажды восходят на Голгофу.

И небо над ними
как птица над погостом,
и, словно стоя
перед запертой дверью,
некто стучит, забивая гвозди
в прошедшее,
в настоящее,
в будущее время.

Никто не придет, и никто не снимет.
Стук молотка
вечным ритмом станет.

Земли гипербол лежит под ними,
как небо метафор плывет над нами!


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 18/11/2016 16:38 
Старейшина

З нами з: 20/09/2008 16:39
Повідомлень: 27128
Лавка закрылась.
Стихов для вас у меня больше нет.

_________________
Так пробил час.
И время негодяев
Накрыло мир смердящею волной...

Алессандро Гьянини


Востаннє редагувалось Корморан в 14/01/2018 09:51, всього редагувалось 1 раз.

Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 18/11/2016 20:19 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
УЛЯНА ГАЛИЧ

Ассоль собирает соль на берегу океана,
время от времени поглядывая на горизонт.
Ее глаза – бирюза,
ее душа – открытая рана.
Она уже знает, что ожидание Грея – плохой резон.

Ассоль – хрупкая девочка в ботинках из птичьей кожи.
Корзина соли наполнена почти под верх.
Ее небольшой мирок на самом деле не уничтожен.
Ее голодного бога до сих пор никто не низверг.

Она не любит грустить и вспоминать былое.
Ей даже слегка разонравился алый цвет.
Ассоль хорошо известно, что раны залечивает листик алое.
Ассоль перестала верить в большую часть примет.

И все, что ей остается – чужие мудрые строки.
Ассоль читает философов, а вечерами изучает Псалтырь.
Вот только ее собака – Флинт, одноглазый кокер –
тревожно нюхает воздух и воет на вересковый пустырь.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 22/11/2016 23:57 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382

У Міжнародний день синів...
Іван Малкович

Синові

Такого єдиного, аж невимовно,
як тебе вберегти?
Я намалюю з дзвіночками кловнів,
щоб тішився ти.
Сім кишень камінців назбираю плескатих,
щоб кидав ти їх по воді.
У подушку твою хочу неба набрати,
щоб янголи снились тобі...
Поклич, коли світ цей, скупий на ласки,
тебе доведе до плачу...
Як вірний той кінь із далекої казки
на поміч тобі прилечу.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 23/11/2016 11:42 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
від Марії Матіос

Я Вас спасу.
Я словом Вас загою.
Оберну в квіти сльози на щоці.
Ви не дивіться, що я є ізгоєм -
Що я перо тримаю у руці.
Ви з іншими спасаєтесь.
Я знаю.
Я не зроблю туди одчайний крок.
І я отут безвольно погибаю,
Приклавши руку зліва під сосок.
О, до яких небес мені молитись?
Коли б я Вам могла сказати "мій...",
Мої уста співали б Вам, як птиці,
Чи вік увесь мовчали б, як німі.
Та я в свою вертаюся неволю,
Лиш навздогін летить кривавий вірш.
...Поезія - то чоррні сльози болю.
І тільки болю.
І нічого більш.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 23/11/2016 14:48 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
НАТАЛЯ СИРЦОВА-ЛЕВЧУН

Слова непочуті
покотяться обіч луною
чи сонцем вечірнім
за обрій холодного сну.
Прости мені, любий,
коли не затужиш за мною,
коли не згадаєш.
А, може, це я обмину
твій шлях, твою віру,
твою невпокорену тишу
і сонячні крони,
що, як золоті хоругви,
постали край шляху
і тягнуться вище і вище.
Прости мені, любий.
Та вже не злічити провин.
Про те, що минулося,
вже не повісти словами,
а що не судилося,
збудеться тільки у снах
і зрине край шляху
чи кронами, чи хоругвами.
Прости мені, любий,
Коли не озветься луна.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 24/11/2016 23:44 
Старейшина
Аватар користувача

З нами з: 26/02/2009 20:33
Повідомлень: 44583
Звідки: Киев
Нас приветствует дух полыни,

Два баклана и старый кречет.

Мы сегодня на той вершине,

Где "ура" не кричат, а шепчут.

Позади и борьба, и муки,

Больше нет ни любви, ни фальши.

Здесь ложатся, раскинув руки,

И не знают, а что же дальше...

***

День влажен и слоист

И полон тайных сил,

И падающий лист

Полнеба заслонил.

Как будто пол-лица

Закрыл усталый мим,

Чтоб знать не до конца

Все то, что мы творим.

***

Как тепло

У чужого огня.

Как светло

У чужого огня.

Вот сижу

У чужого огня,

И как будто бы нету

Меня

***

Нет, это не привычные печали

И даже не унынье и не хворость.

А то, чго нас так мучает ночами,

И есть воспоминания и совесть.

И как они белы на небе черном.

И как черны под ними наши травы.

Но мы их гасим порошком снотворным,

И утром все как будто снова правы.


Галина Сергеевна Гампер

_________________
Ошейник раба, всегда легче доспехов воина.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 25/11/2016 08:04 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

Шепоче дощ про тебе у траві,
Ріку читає сірими очима.
Ідуть з роботи землі степові,
Лежить гора з сосною за плечима.

Сухе намокло небо і стебло,
У зайченят ростуть веселі зуби,
І кавуняче зернятко стекло
Червоною краплиною на губи.

Подовшали тривоги і листи,
Ліси на глину, на пісок опали.
Лиш ти одна, мені одна лиш ти
Мій палиш сон і душу мою палиш.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 25/11/2016 08:09 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
Б.ЛЕПКИЙ

Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки
І вітер у корчах дивними голосами
За літом плаче. З зимна терпнуть руки,
Сміх, радість і життя мандрують ген світами.

В такий осінній день як добре мати друга!
З ним про весну, про літо говорити.
Не так нудна була б осіння туга,
І не було б так скучно в світі жити!

В такий осінній день була би ти для мене,
Як у темниці квітці сонце ясне.
Та що робить!.. Йде верем’я студене,
А моє сонце в хмарах тоне, гасне.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 26/11/2016 09:42 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
ОКСАНА ЗАБУЖКО

Давайте писати про світ без любові -
Давайте,
Немов петеушник в неділю, бездарно товктись
Відрадненським, драним, як стоптані туфлі, асфальтом -
Чи Котигорошком,
Чи Котиголовком - від когось кудись...
Давайте писати про світ, де стрічаються двоє,
Мов сходяться шахти пустої породи: гукай не гукай -
Відлуння не буде. Прогулянка як під конвоєм,
От тільки - не руки за спину, а в руку рука.
Проносяться авта, і діти ростуть придорожні
На кволих блакитних ногах магазинних курчат.
Порожні візочки, і очі повсюди порожні,
І, як в безповітрянім просторі, люди нечутно кричать:
- Це світ без любові, де кожен для кожного - нащо?..-
Полощуться душі білизною на мотузках...
Тут відьом не палять: тут всі рівноправно пропащі
(А мо' і палили б - коб хмизу хто взяв натаскав...)
Давайте писати про світ, де чудес не буває, -
Під небом, що дим розписав вохряним і рудим,
Тут брешуть і п*ють, лічать гроші й кільцевим трамваєм
Втікають із дому - щоб знову під*їхать під дім...
Давайте писати - як текст для нового вертепу
З штукарським фіналом од середньовічних незгірш:
Про те, як зламалась дорога від "мене" до "тебе" -
А людям на голови раптом посипався вірш!
Це ж світ без любові - слова тут, як цегла побита,
Не годні нінащо, - та, пилу знімаючи шар з
Речей і понять, все ж: писати! - це значить любити,
А це вже, погодьтеся, все-таки - все-таки шанс...


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 26/11/2016 22:50 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
ТАРАС МЕЛЬНИЧУК

Не соромимось бути ніжними
• • • • • • • • • • • • • • ласкавими, привітними
З птицями, деревами
• • • • • • • • • • • • • і квітами.
Матерям стискаймо руки
• • • • • • • • • • • • з виснаженими венами.
І цілуймо їх, цілуймо,
• • • • • • • • • • • • • • • хоч і не заведено.
Наша теплота нездібнена,
• • • • • • • • • • • • • • • • • • • нездріблена,
Як озон, як хліб, як честь,
• • • • • • • • • • • • • • • • • • • • потрібна.
Будьмо – всі! – тепла і доброти
• • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • джерелами,
Не вергаймо з-за дрібниць
• • • • • • • • • • • • • • • • • • • громи.
Будьмо ніжні з птицями,
• • • • • • • • • • • • • • • • • деревами
і – з людьми.


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 30/11/2016 14:28 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
Я приду, когда не будет ветер,
Превращаться с радостью в пургу.
И приход мой кто - нибудь заметит
По следам широким на снегу.

Я приду, когда на белом свете,
Будет ночь на русской стороне.
И когда рябины голой ветви
Зашуршать не смогут обо мне.

Я приду, но в дом её не стану,
Дверь толкать озябшею рукой.
Для моей, для дорогой мне самой,
Я уже не пригожусь такой.

Я приду и на крыльцо присяду,
Чтобы звезд пересчитать гурьбу.
И за месяц спящий это стадо,
До утра, как пёс, постерегу.

А с рассветом я уйду и ветер
Превратиться с радостью в пургу.
И никто уж больше не заметит,
Чья тут жизнь толкалась на снегу.


http://www.proza.ru/2016/04/07/649


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 30/11/2016 22:40 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
ЭЛЬДАР РЯЗАНОВ

Как много дней, что выброшены зря,
дней, что погибли как-то между прочим.
Их надо вычесть из календаря,
и жизнь становится еще короче.

Был занят бестолковой суетой,
день проскочил — я не увидел друга
и не пожал его руки живой...
Что ж! Этот день я должен сбросить с круга.

А если я за день не вспомнил мать,
не позвонил хоть раз сестре иль брату,
то в оправданье нечего сказать:
тот день пропал! Бесценная растрата!

Я поленился или же устал —
не посмотрел веселого спектакля,
стихов магических не почитал
и в чем-то обделил себя, не так ли?

А если я кому-то не помог,
не сочинил ни кадра и ни строчки,
то обокрал сегодняшний итог
и сделал жизнь еще на день короче.

Сложить — так страшно, сколько промотал
на сборищах, где ни тепло, ни жарко...
А главных слов любимой не сказал
и не купил цветов или подарка.

Как много дней, что выброшены зря,
дней, что погибли как-то между прочим.
Их надо вычесть из календаря
и мерить свою жизнь еще короче.



Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення: Re: Стихи
ПовідомленняДодано: 02/12/2016 23:49 
Старейшина

З нами з: 16/01/2008 18:05
Повідомлень: 5382
Б. ОЛІЙНИК

Заболю, затужу,
заридаю... в собі, закурличу,
А про очі людські
засміюсь, надломивши печаль.
Помолюсь крадькома
на твоє праслов'янське обличчя,
І зоря покладе
на мовчання моє печать.
Забіліли сніги,
забіліли на цілому світі.
Опадає листок,
як зів'яле чаїне крило.
Там, де ми відбули,
там, де наше відтьохкало літо, -
Забіліли сніги... забілили сніги...
замело.
Це приходить, мов сон.
Це приходить до мене із марень:
Теплий шепіт і схлип... чи сльоза,
чи роса од ріки?
І на обрій вечірній
ляга, мов на еллінський мармур,
Ледь означений профіль
і тиха лілея руки.
Я для інших одцвів,
я під серцем сховав свої квіти.
Я від ока чужого
туманом осіннім укривсь.
Але якось вночі
підійди і торкни мої віти -
Я тобі засвічусь,
як нікому іще не світивсь!..
Заболю, затужу, заридаю... в собі,
закурличу.
А про очі людські
засміюсь, надломивши печаль.
Помолюсь крадькома
на твоє праслов'янське обличчя,
І зоря покладе
на мовчання моє печать.



Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 1985 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130 ... 133  Далі

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Хто зараз онлайн

Користувачі, які зараз переглядають цей форум: Google [Bot]


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед: