«Главред»

Главредный форум
Сьогодні: 02/04/2020 20:11

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 403 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ... 27  Далі
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 18/03/2010 08:39 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Київський державний академічний театр ляльок (Київ, вул. Грушевського 1а) є найстарішим ляльковим театром України.


Його було засновано було засновано 27 жовтня 1927 року як філію театру юного глядача. Ініціаторами створення театру були народний артист України Олександр Соломарський та актриса Ірина Дєєва. Перший сезон у театрі відкрився 2 виставами — «Старовинний петрушка» та «Музики». Але лише через два роки після відкриття Київський театр ляльок виділили у окремий колектив.

Спочатку театр працював у приміщенні колишнього кінотеатру "Роте фане" (Хрещатик, 36). Із 1936 року до початку війни він займав тодішній Палац піонерів (нині Київська філармонія, Володимирський узвіз, 2). У післявоєнні роки театр переїхав у будинок колишньої кенаси (зараз Будинок актора, Ярославів вал, 7), а у 1955 році його перевели у іншу іудейську культову споруду - в колишню синагогу Бродського (Шота Руставелі, 13). У 1997 році лялькарів вигнали із приміщень синагоги, адже будівлю, відповідно до Указу Президента, повернули іудейській релігійній громаді. Театр опинився фактично на вулиці. Вісім років колектив кочував по орендованим приміщенням шкіл, дитячих садочків, Національної філармонії, Будинку культури МВС, Будинку профспілок.




У 2002 році Київський ляльковий театр отримав звання академічного.

У 2000 році на пагорбі понад вулицею Грушевського почали будівництво будівлі для театру. Закінчили його лише через п'ять років. У грудні 2005 року відбулося урочисте відкриття нової будівлі Київського академічного театру ляльок. Відкривав будівлю Президент України Віктор Ющенко.

Театр побудували у образі казкового палацу. У подібному стилі було оформлено і територію навколо театру, яка стала нагадувати дитячу казку. Поряд із театром з'явилися чудесні клумби, сходи, фонтани, скульптури казкових персонажів. Підсилюють ефект будівля-башта кафе, що неподалік, та Музей води (колишня водонапірна башта).

В казковому стилі оформлено й інтер'єри театру.


Зображення


http://ukrainaincognita.com/kyivska-obl ... ovyi-teatr

Це не тільки напрочуд гарні споруди й гарний краєвид , але по моїм відчутттям - місце Сили - особливо це відчувається біля фонтану "Дюймовочка" :)


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 18/03/2010 08:43 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Зображення


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 18/03/2010 08:45 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Зображення

Зображення


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 18/03/2010 08:55 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Зображення


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 18/03/2010 09:00 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
http://ukrainaincognita.com/kyivska-obl ... ovyi-teatr

Ще інші чудові фото :)


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 18/03/2010 09:04 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Нема жодної таємниці в тому, що ляльковий театр — перший у житті кожної дитини театр. Це театр, куди дитину приводять батьки.

Й перше враження завжди найсильніше і запам’ятовується на все життя. І репертуар побудовано таким чином (про це кажуть і наші колеги з України та з інших країн), що ми є театром класичної казки.

В репертуарі нашого театру — «Дюймовочка» і «Золотий ключик», «Івасик-Телесик» і «Чарівна лампа Аладіна», «Слоненя» і «Попелюшка», «Пітер Пен», «Кіт у чоботях» і «Женьчик-Бреньчик». Іншими словами, всі найкращі літературні казки поставлено на нашій сцені.

Наш театр унікальний і в архітектурному плані. Це індивідуальний проект, створений майстрами, архітекторами, дизайнерами українського науково-дослідного інституту «Діпромісто». Втілений у життя він корпорацією «Укрреставрація», що має в нас неабиякий досвід та авторитет. Скажімо, «Укрреставрація» відновила Михайлівський Золотоверхий собор, нині відтворює гетьманську столицю в Батурині, Будинок із химерами.

Понад три тисячі будівельників причетні до створення нашого театру. Ми навіть кажемо: на пагорбах Дніпра нині стоять Києво-Печерська лавра, Михайлівський Золотоверхий собор, Андріївська церква, а тепер іще один храм — храм для маленького глядача. І я сподіваюся, що до нього ніколи не заросте стежка.

— Відомо, що до оформлення театру причетні також професійні художники. Що б ви могли розповісти про це?

— Це справді так. Наші фойє оформлювали народний художник України Володимир Прядка, також Володимир Мельник, Кость Лавро... Надалі ми плануємо створити ще й нові панно на дитячу та національну тематику.

Багато зусиль доклали львівські майстри художнього скла (це незвичайні світильники, вітражі).

Інші майстри зробили дуже гарні театральні меблі в глядацькій залі. Крім того, маємо унікальну завісу на сцені — павича.

Його історія дуже цікава.

На фронтоні будівлі майстри з «Укрреставрації» зберегли ще того павича, який був на стереокінотеатрі «Дніпро» (наш театр споруджено на цьому місці).

Його свого часу зняли й законсервували, а кінотеатр повністю знесли. А тепер цей павич належить нашому театрові. Позолоту його мозаїки видно ще з Європейської площі.

Парадна завіса нашого театру також відтворює цього павича....

http://www.ktm.ukma.kiev.ua/show_content.php?id=516


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 18/03/2010 09:19 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Подив і захоплення в людини може тривати більш як 20 років. Кажу щиро, тому що добре пам’ятаю, як 1988 року в журнал «Барвінок» прийшов молодий, у творчості своїй ні на кого не схожий Кость Лавро. Світлої пам’яті Василь Моруга, поет і перекладач, тоді — головний редактор дитячого журналу, представив колективу художника, роботи якого приємно здивували всіх. Адже з’явилися оригінальні, свіжі, неповторні, справжні малюнки для дітей. Проте чи не головне в тих малюнках було те, що їхня українськість вгадувалася з першого погляду. Формально — жодних вишиванок на всі груди, похилених хаток під стріхою чи сивовусих дідів... Але дух нашої нації дивовижним чином наповнював усіх персонажів казок — народних і авторських — створених пензлем Костя Лавра. Так могла малювати лише людина, глибоко закорінена у свою культуру, яка знала всі її зразки графіки, малярства — від іконопису часів княжої доби, гравюр Київської лаврської школи й кола митців славетної Могилянської академії, й аж до творів Георгія Нарбута та українських художників нонконформістів 1960—1980–х років.

Нині ми майже звикли до мистецьких образів Костя Лавра, який за проминулі роки, за насичений подіями час, став справді класиком українського мистецтва. Його феноменальні ілюстрації до Євангелія для дітей, вражаючі образи героїв Шевченкових «Гайдамаків», чудові втілення персонажів народних казок, що, здається, народилися разом із текстами, знайомими всім з дитинства — все це результат наполегливої, напруженої, щоденної праці, вимогливості до себе — як і належить справжньому митцеві.

Згадайте хоча б відомого казкового зайчика, намальованого Костем Лавром, який сидить серед справжньої «нашої» зими — такий собі щирий український образ... Згадайте зображення котів, лисичок чи вовків, створених Костем Лавром: їхня абсолютна упізнаваність — чи не найперша ознака високого таланту митця.

Талант Лавра давно помічений у світі — він володар кількох престижних міжнародних нагород, його визнано кращим художником країн СНД 2007 року. Книги, ілюстровані Костем Лавром, ідуть до дітей і дарують їм найголовніше у житті — радість від спілкування з казкою, радість від споглядання героїв, які постали перед маленькими читачами саме в тих образах, які вони й уявляли чи бажали уявити. Крім таланту, істинно Божого дару, Кость Лавро має ще одну незамінну якість справжнього митця: оту дитинність, ясний і незатьмарений погляд на світ, який так намагається збергти кожен художник.

Кость справді дивиться на світ, як дитина — чисто і ясно, прозоро, з вічним подивуванням. І саме тому його великі й малі картини, ілюстрації до книжок різних авторів, монументальні розписи, роботи в галузі геральдики, овіяні непідробною свіжістю погляду і позначені високо фаховим виконанням.

Одні з улюблених образів мистецтва Костя Лавра — козаки і дотичні до них теми козацтва. Тут Лавру, здається, нині немає рівних у сучасному українському образотворчому мистецтві. Завжди позначена глибокою авторською проробкою, тема козацтва — чи то в книжкових ілюстраціях, чи в інших зображеннях — є наріжною, рідною, глибоко вивченою й майстерно відтвореною автором. Кость — справді митець із козацькою душею: вільнолюбною, обдарованою милістю Божою, розкутою, дотепною і шляхетною.

Зображення, створені рукою цього художника (кажучи простою мовою захопленого споглядача мистецтва), зокрема візуалізація козаків і козацтва у виконанні Костя Лавра заворожує, бо є настільки, з одного боку — феноменально органічною, а з другого — неповторно суб’єктивною (у хорошому сенсі), що «відійти» від створених митцем образів уже неможливо.

Утім казкові герої, яких любовно подає маленькому читачеві й глядачеві Кость Лавро, є глибоко оригінальними. Варто лише згадати не тільки численні ілюстрації до книжок видавництв «Грані–Т», «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га» та інших, а й, сказати б, монументальні роботи Костя Лавра в Київському театрі ляльок.

Діти, надзвичайно вдячні глядачі й спостерігачі, завжди зупиняються перед розписами стін театру, виконаними Костем.

Ті зображення доводять, що майстрові під силу не лише камерні, вишукані роботи, а й монументальні праці, які мають енергетику добра, казковості, доброти й щирості, притаманні й самому Костеві Лавру як людині.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/1346/164/47474/


Ілюстрації художника

http://www.ababahalamaha.com.ua/uk/Абетка


http://www.ababahalamaha.com.ua/uk/Козак_Петро_Мамарига


http://www.ababahalamaha.com.ua/uk/Ніч_перед_Різдвом


http://www.ababahalamaha.com.ua/uk/Казка_про_котика_та_півника

http://www.grani-t.com.ua/ukr/books/271/preview/


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 21/03/2010 11:33 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
raidho написав:
По просьбе Даны.

Собственно я могу только предоставить резюме.

На Украине есть две культуры. Даже Бочкарев с этим согласен. Присоединенные территории Закарпатья и Буковины, которые в культурном отношении к Украине никаким боком, для простоты можно из рассмотрения исключить.

С одной стороны (условно назовем "русской") есть ярко выраженное стремление другую культуру ("украинскую") просто игнорировать.




Почему так происходит на ваш взгляд ?
Ведь человек культурный не может пренебрежительно относиться к культурным и духовным ценностям ?

Прикосновение к творчеству независимо от национальности или языковой принадлежности того, чьим озаренным видением оно сотворено - всегда обогащает душу - так откуда столь яркое желание игнорировать ?????


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 21/03/2010 11:35 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Знать много языков — значит иметь много ключей к одному замку.

Вольтер


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 21/03/2010 11:45 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Катерина Штанко народилася у Сімферополі . Навчалася у місцевій художній школі, потім — у художньому училищі. Вищу освіту здобула в Київському державному художньому інституті: майстерня книжкової графіки, викладачі — Василь Чебаник і Галина Галинська. У 1979 році, відразу після закінчення інституту, почала працювати у видавництві «Веселка», ілюструвала журнал «Соняшник». Сьогодні книжки з малюнками Катерини Штанко видають «Грані–Т», «Видавництво Старого Лева», «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА».


За ілюстрації до твору Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало» художниця нагороджена дипломом першого ступеню Республіканського конкурсу книжкового мистецтва.

Її малюнки до двох видань «100 казок» були відзначені кількома престижними нагородами..



Перевдягнути Царівну–Жабу у шляхтянку українського бароко


— Де ви «ловите» свої ідеї й образи?


— Я дуже вдячна долі, що маю таку цікаву професію і думаю про абсолютно незрозумілі дорослим речі, наприклад, якої форми луска на хвості у русалки, скільки котів було у Баби–Яги, які вуха у Змія–Горинича.


— Напевне, ви послуговуєтеся якимись етнографічними роботами, щоб створити образи національних, хоч і казкових героїв?


— Звісно. У мене є багато довідників: енциклопедія символів — тому що символ кожної речі має бути переконливим, енциклопедія надприродних істот — там можна прочитати буквально все про Бабу–Ягу, Змія–Горинича й інші породи драконів. Користуюся й «Бестіарієм» Боргеса. Ілюструючи фінські казки, я використовувала авторитетне дореволюційне видання.


— Але це, певне, довідники російських авторів.


— Переважно. Але й російські, як правило, — це передруки з французьких, британських, німецьких видань. Уже почали з’являтися довідники з українського фольклору.

Так, ілюстрації до казки «Царівна–Жаба» я стилізувала під українське бароко.


Цар — це гетьман, цариця — гетьманша. Одну з наречених братів я одягнула за образом львівської міщанки XVII ст., описаному в книжці Жолтовського. Одяг царівни — збірний, він народився після того, як я прочитала трилогію Богдана Лепкого про Мазепу. Автор писав, що до трапези українські шляхтянки виходили в очіпках, коралях і… європейських робронах — це каркасні спідниці.


— А ваші героїні нагадують жінок Модильяні — з довгими лебединими шиями.


— Так, можна прослідкувати вплив пластики Модильяні на мене.

Тобто я не намагалася робити так як він, але під час навчання очевидно засвоїла образи видатних майстрів.

Ще в училищі захоплювалася Врубелем, від якого перейшла до Чюрльоніса. Наприкінці навчання в інституті була дуже захоплена роботами словацького ілюстратора Альбіна Бруновського. Пізніше на мене вплинув англійський ілюстратор Джеймс Крістіансен.


Мої уподобання змінювалися, але кожне з них залишило свій слід...."


http://artvertep.dp.ua/print?cont=8771


http://www.grani-t.com.ua/ukr/books/chi ... ildren/81/

«Царівна-жаба»


http://www.grani-t.com.ua/ukr/books/chi ... ldren/290/


«Сни Ганса Християна»


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 21/03/2010 12:22 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
raidho написав:
Dana написав:
raidho написав:
По просьбе Даны.

Собственно я могу только предоставить резюме.

На Украине есть две культуры. Даже Бочкарев с этим согласен. Присоединенные территории Закарпатья и Буковины, которые в культурном отношении к Украине никаким боком, для простоты можно из рассмотрения исключить.

С одной стороны (условно назовем "русской") есть ярко выраженное стремление другую культуру ("украинскую") просто игнорировать.




Почему так происходит на ваш взгляд ?
Ведь человек культурный не может пренебрежительно относиться к культурным и духовным ценностям ?

Прикосновение к творчеству независимо от национальности или языковой принадлежности того, чьим озаренным видением оно сотворено - всегда обогащает душу - так откуда столь яркое желание игнорировать ?????

Весьма культурные британцы вполне успешно пренебрежительно относились к культуре индийской , французы к африканской, японцы к китайской и корейской - и список можно продолжать до бесконечности.
А желание игнорировать - частично защитная реакция на весьма неумные и неумелые ассимиляторские потуги, частично от неприятия чуждой "культурной матрицы", ну и немного от "в живых должен остаться один". Может еще чего. Меня больше интересует почему был выбран именно такой ответ.


А ведь все эти "неумные и неумелые ассимиляторские потуги" на мой взгляд лишь от недостатка глубины тех - кто пытался их внедрять в жизнь.
И вообще вот вы замечали ? - насколько часто люди идут по пути расширения знаний,но не углубления своей Личности и наработке инструментов для понимания - отсюда я думаю очень многое в нашем мире происходит - ну вот никак не вольешь цистерну воды в литровую бутылку...


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 03/04/2010 13:43 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
http://www.youtube.com/watch?v=Kv8FUTKhp9c&NR=1

Коли каміння сміється / Ukrainian sculpture


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 03/04/2010 14:19 
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 25/06/2009 16:16
Повідомлень: 3668
Звідки: Санкт-Петербург
но не углубления своей Личности
Это как? :D


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 03/04/2010 14:34 
Старейшина

З нами з: 16/11/2008 19:17
Повідомлень: 9550
Полудурок.ру написав:
но не углубления своей Личности
Это как? :D


Наработка то ли Духом,то ли Душой - инструментов для понимания - без этого на мой взгляд - никак...



И вот если идти по этому Пути - то и слова становятся не так уж важны - начинаешь понимать человека без них - ещё словами вопрос не озвучен - а ты уже отвечаешь :)

Ну и чтобы - более образно - я уж как-то здесь говорила - один человек подобен неглубокой плошке - у другого глубина колодца - черпай - не исчерпаешь...

Хорошего вам и светлого дня,ну не выговаривается у меня этот ваш новый ник...


Востаннє редагувалось Dana в 09/07/2012 10:31, всього редагувалось 1 раз.

Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
 Тема повідомлення:
ПовідомленняДодано: 03/04/2010 14:46 
Ветеран
Аватар користувача

З нами з: 25/06/2009 16:16
Повідомлень: 3668
Звідки: Санкт-Петербург
Не выговаривается - зато верный. :lol:


Догори
 Профіль  
Відповісти з цитатою  
Показувати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 403 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1 ... 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ... 27  Далі

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]


Хто зараз онлайн

Користувачі, які зараз переглядають цей форум: Google [Bot], Т44


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед: